подерев'яніти

ПОДЕРЕВ'ЯНІ́ТИ, і́ю, і́єш, ПОДЕРЕВЕНІ́ТИ, іє, ієш, док.

1. Втратити чутливість, здатність рухатися; затерпнути, заніміти.

Не відчуває Вікторія своїх ніг, вони ніби подерев'яніли (А. Хижняк);

На їй [ній] тіло подеревеніло (П. Чубинський).

2. Стати нерухомим від якого-небудь сильного переживання, почуття; заціпеніти, завмерти.

– Вона не заплакала, а тільки уся подерев'яніла... Стали її розважати, вона мовчить, та усе у куток пильно дивиться (Г. Квітка-Основ'яненко).

Значення в інших словниках

1. подерев'яніти — подерев'яні́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. подерев'яніти — -ію, -ієш, док. 1》 Втратити чутливість, здатність рухатися; затерпнути, заніміти. 2》 Стати нерухомим від якого-небудь сильного переживання, почуття; завмерти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подерев'яніти — ТЕ́РПНУТИ (про тіло або його частини — втрачати чутливість), НІМІ́ТИ, ЦІПЕНІ́ТИ, ДЕРЕВ'ЯНІ́ТИ, ЗАТЕРПА́ТИ, КЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯКА́ТИ, ЗАМЛІВА́ТИ, ЗОМЛІВА́ТИ, УМЛІВА́ТИ (ВМЛІВА́ТИ), ОБІМЛІВА́ТИ розм., УКЛЯКА́ТИ (ВКЛЯКА́ТИ), ЗАТІКА́ТИ, ПОТЕРПА́ТИ розм. — Док.  Словник синонімів української мови