подзвонювати
ПОДЗВО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок.
1. Дзвонити (у 1 знач.) не дуже сильно або час від часу.
В тихім ранковім повітрі подзвонює тронка... (О. Гончар);
Лихвар .. все приходив до кімнати під дахом великого будинку та все кликав, подзвонюючи монетами, Пашку перейти трохи нижче, до двох гарненьких .. кімнаток (Г. Хоткевич).
2. Дзвонити (у 2 знач.) час від часу.
Він сидів у сільраді та подзвонював телефоном у район (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)