подзенькувати
ПОДЗЕ́НЬКУВАТИ, ую, уєш, недок.
Дзенькати не дуже сильно або час від часу.
Сокира вправно подзенькує в міцних руках (М. Чабанівський);
Дзижчали кулі, іноді подзенькуючи, мабуть, об чиюсь лопатку (О. Гончар);
Потроху, непомітно згубив він колишню сором'язливість, вже й олівцем по графину подзенькував на засіданнях (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)