подоводити

ПОДОВО́ДИТИ, джу, диш, док.

1. кого, що. Довести, доставити до певного місця всіх або багатьох.

2. що. Підтвердити істинність, правильність усіх або багатьох тверджень, положень і т. ін.

3. що. Роблячи що-небудь, досягти в результатах, наслідках певної межі, певного стану і т. ін. (про всіх або багатьох).

До добра нічого не подоводили (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. подоводити — подово́дити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. подоводити — -джу, -диш, док., перех. 1》 Довести, доставити до певного місця всіх чи багатьох. 2》 Підтвердити істинність, правильність усіх чи багатьох тверджень, положень і т. ін. 3》 Роблячи що-небудь, досягти в результатах, наслідках певної межі, певного стану і т. ін. (про всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подоводити — ПОДОВО́ДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Довести, доставити до певного місця всіх або багатьох. 2. Підтвердити істинність, правильність усіх або багатьох тверджень, положень і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
4. подоводити — Подово́дити, -джу, -диш гл. Довести (многое, многихъ). До добра нічого не подоводили. К. (О. 1861. II. 229).  Словник української мови Грінченка