Словник української мови в 11 томах

подоводити

ПОДОВО́ДИТИ, джу, диш, док., перех.

1. Довести, доставити до певного місця всіх або багатьох.

2. Підтвердити істинність, правильність усіх або багатьох тверджень, положень і т. ін.

3. Роблячи що-небудь, досягти в результатах, наслідках певної межі, певного стану і т. ін. (про всіх або багатьох).

До добра нічого не подоводили (Сл. Гр.).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. подоводити — подово́дити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. подоводити — -джу, -диш, док., перех. 1》 Довести, доставити до певного місця всіх чи багатьох. 2》 Підтвердити істинність, правильність усіх чи багатьох тверджень, положень і т. ін. 3》 Роблячи що-небудь, досягти в результатах, наслідках певної межі, певного стану і т. ін. (про всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подоводити — ПОДОВО́ДИТИ, джу, диш, док. 1. кого, що. Довести, доставити до певного місця всіх або багатьох. 2. що. Підтвердити істинність, правильність усіх або багатьох тверджень, положень і т. ін. 3. що.  Словник української мови у 20 томах
  4. подоводити — Подово́дити, -джу, -диш гл. Довести (многое, многихъ). До добра нічого не подоводили. К. (О. 1861. II. 229).  Словник української мови Грінченка