подовше
ПОДО́ВШЕ, присл.
Якомога довше.
Поглянуть раз [на кохану], послухать мови, Очей подовше не звести, І тихо полум'я любови [любові] Самому довіку нести! (П. Грабовський);
// Протягом більш тривалого часу.
Цілими тижнями, а далі й подовше не бував [Олесь] у мене (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)