подоходити

ПОДОХО́ДИТИ, имо, ите, док.

1. до чого і без дод. Дійти куди-небудь (про всіх або багатьох).

У далекий похід пішли багато, то не всі подоходили (з газ.);

Надвечір прочани подоходили до монастиря.

2. до кого і без дод. Стати відомими кому-небудь (про чутки, вісті і т. ін. – усі або багато).

З кількох ям подоходили до нього вісті, що показалися надзвичайно багаті джерела нафти (І. Франко).

3. чого, до чого і без дод. Досягти певного віку (про всіх або багатьох).

Подоходили хлопці й дівчата шлюбної пори.

4. розм. Розібратися в чому-небудь; додуматися (про всіх або багатьох).

Як же се, спитаєте, подоходили, що залізо або мідь пропускають тепло? (Сл. Б. Грінченка).

5. розм. Стати цілком готовим – спектися, засмажитися, зваритися (про все або багато чого-небудь).

Картопля й вареники вже подоходили.

6. розм. Дозріти, достигнути (про все або багато чого-небудь).

Ягоди вже подоходили – пора збирати.

7. розм. Про людей або тварин – перестати жити (про всіх або багатьох); повмирати.

Після нелюдських катувань багато в'язнів невдовзі подоходило (із журн.).

◇ (1) [До] ро́зуму подохо́дити – те саме, що [До] ро́зуму дохо́дити / дійти́ (про всіх або багатьох) (див. дохо́дити).

Словник української мови (СУМ-20)