подоходити

ПОДОХО́ДИТИ, имо, ите, док.

1. Дійти куди-небудь (про всіх або багатьох).

2. Стати відомими кому-небудь (про чутки, вісті і т. ін.).

З кількох ям подоходили до нього вісті, що показалися надзвичайно багаті джерела нафти (Фр., VIII, 1952, 402).

3. Досягти певного віку (про всіх або багатьох).

Подохо́дити [до] літ (ві́ку, до зро́сту) — те саме, що Дійти́ [до] літ (до зро́сту) (про всіх або багатьох) ( див. дохо́дити).

4. Розібратися в чому-небудь; додуматися (про всіх або багатьох).

Як же се, спитаєте, подоходили, що залізо або мідь пропускають тепло? (Сл. Гр.).

◊ [До] ро́зуму подохо́дити — те саме, що [До] ро́зуму дійти́ (про всіх або багатьох) ( див. дохо́дити).

5. розм. Стати цілком готовим — спектися, засмажитися, зваритися (про все або багато чого-небудь);

// Дозріти.

Значення в інших словниках

1. подоходити — подохо́дити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. подоходити — -имо, -ите, док. 1》 Дійти куди-небудь (про всіх чи багатьох). 2》 Стати відомими кому-небудь (про чутки, вісті і т. ін.). 3》 Досягти певного віку (про всіх чи багатьох). 4》 Розібратися в чому-небудь; додуматися (про всіх чи багатьох). 5》 розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подоходити — ПОДОХО́ДИТИ, имо, ите, док. 1. до чого і без дод. Дійти куди-небудь (про всіх або багатьох). У далекий похід пішли багато, то не всі подоходили (з газ.); Надвечір прочани подоходили до монастиря. 2. до кого і без дод.  Словник української мови у 20 томах
4. подоходити — Подохо́дити, -димо, -дите гл. 1) Дойти. 2) Дойти, достичь, добиться. Люде з розумом та з мовою, а потім ще з запомогою письменства, подоходили до кращих порядків. Дещо. 3) Узнать, додуматься.  Словник української мови Грінченка