подраний
ПО́ДРАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до подра́ти 1.
Він узяв його [собаки] вухо, подране в щоденній гризні, і стиснув його між пальцями (І. Микитенко);
// у знач. прикм.
Штани в його полатані, Подрана свитина (Я. Щоголів);
У подраних капцях на босу ногу йшла Марина Сукачова з сином (А. Шиян).
Словник української мови (СУМ-20)