подраний

ПО́ДРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до подра́ти 1.

Він узяв його [собаки] вухо, подране в щоденній гризні, і стиснув його між пальцями (Мик., II, 1957, 177);

// У знач. прикм.

Штани в його полатані, Подрана свитина (Щог., Поезії, 1958, 66);

У подраних капцях на босу ногу йшла Марина Сукачова з сином (Шиян, Гроза.., 1956, 85).

Значення в інших словниках

1. подраний — по́драний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. подраний — див. дірявий; драний  Словник синонімів Вусика
3. подраний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до подрати 1). || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. подраний — ПО́ДРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до подра́ти 1. Він узяв його [собаки] вухо, подране в щоденній гризні, і стиснув його між пальцями (І. Микитенко); // у знач. прикм. Штани в його полатані, Подрана свитина (Я. Щоголів); У подраних капцях на босу ногу йшла Марина Сукачова з сином (А. Шиян).  Словник української мови у 20 томах
5. подраний — ДРА́НИЙ (про одяг, взуття і т. ін. — який подерся, зношений до дірок), ПОДЕ́РТИЙ, ПО́ДРАНИЙ, ПРОДЕ́РТИЙ, ПРО́ДРАНИЙ, ПОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, ПРОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, РВА́НИЙ, ПО́РВАНИЙ, ПОШМАТО́ВАНИЙ, РОЗШМАТО́ВАНИЙ, РОЗТЕ́РЗАНИЙ розм., ДРАНТИ́ВИЙ діал., ЦУ́РАВИЙ діал.  Словник синонімів української мови