подум

ПО́ДУМ, у, ч., поет., рідко.

Думка, помисел.

Шуми, Славутичу-ріко, Ростіть, дерева юні, гінко, Клоніться вітами до ніг Великим людям і народам, Що в нас із ними спільний подум (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. подум — по́дум іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. подум — -у, ч., поет., рідко. Думка, помисел.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подум — ЗА́ДУМ (те, що задумане — перев. заздалегідь), ЗА́МИСЕЛ, ПО́МИСЕЛ, ПО́МИСЛ книжн., ЗАТІ́Я розм., ПО́ДУМ рідко; ПРОГРА́МА, ПЛАН (добре обдуманий, конкретний); ПЕРСПЕКТИ́ВА, ВИ́ГЛЯД (на майбутнє); ПЕРЕДБА́ЧЕННЯ, ПЕРЕДНАКРЕ́СЛЕННЯ, НАКРЕ́СЛЕННЯ...  Словник синонімів української мови
4. подум — ПО́ДУМ, у, ч., поет., рідко. Думка, помисел. Шуми, Славутичу-ріко, Ростіть, дерева юні, гінко, Клоніться вітами до ніг Великим людям і народам, Що в нас із ними спільний подум (Рильський, II, 1960, 107).  Словник української мови в 11 томах