подірявлений

ПОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до подіря́вити.

Славнозвісне львівське скляне склепіння над пероном було подірявлене шрапнеллю і рушничними кулями (В. Гжицький);

* У порівн. Драна, ніби подірявлена, хустина світилась наскрізь, як решето (І. Нечуй-Левицький).

2. у знач. прикм. Який подірявився, укрився дірками; дірявий.

Дістала [Майбородиха] старі подірявлені сіренькі панчохи (І. Нечуй-Левицький);

Поміж гожими сплячими голівками молодих грибків лежали свіжозогнилі, .. з подірявленим тілом (П. Козланюк).

Значення в інших словниках

1. подірявлений — подіря́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. подірявлений — див. дірявий  Словник синонімів Вусика
3. подірявлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до подірявити. 2》 у знач. прикм. Який подірявився, зробився дірявим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. подірявлений — ДРА́НИЙ (про одяг, взуття і т. ін. — який подерся, зношений до дірок), ПОДЕ́РТИЙ, ПО́ДРАНИЙ, ПРОДЕ́РТИЙ, ПРО́ДРАНИЙ, ПОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, ПРОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, РВА́НИЙ, ПО́РВАНИЙ, ПОШМАТО́ВАНИЙ, РОЗШМАТО́ВАНИЙ, РОЗТЕ́РЗАНИЙ розм., ДРАНТИ́ВИЙ діал., ЦУ́РАВИЙ діал.  Словник синонімів української мови
5. подірявлений — ПОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до подіря́вити. Славнозвісне львівське скляне склепіння над пероном було подірявлене шрапнеллю і рушничними кулями (Гжицький, У світ.., 1960, 229); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах