Великий тлумачний словник сучасної мови

подірявлений

подіря́влений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до подірявити.

2》 у знач. прикм. Який подірявився, зробився дірявим.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. подірявлений — подіря́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. подірявлений — див. дірявий  Словник синонімів Вусика
  3. подірявлений — ПОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до подіря́вити. Славнозвісне львівське скляне склепіння над пероном було подірявлене шрапнеллю і рушничними кулями (В. Гжицький); * У порівн. Драна, ніби подірявлена, хустина світилась наскрізь, як решето (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. подірявлений — ДРА́НИЙ (про одяг, взуття і т. ін. — який подерся, зношений до дірок), ПОДЕ́РТИЙ, ПО́ДРАНИЙ, ПРОДЕ́РТИЙ, ПРО́ДРАНИЙ, ПОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, ПРОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, РВА́НИЙ, ПО́РВАНИЙ, ПОШМАТО́ВАНИЙ, РОЗШМАТО́ВАНИЙ, РОЗТЕ́РЗАНИЙ розм., ДРАНТИ́ВИЙ діал., ЦУ́РАВИЙ діал.  Словник синонімів української мови
  5. подірявлений — ПОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до подіря́вити. Славнозвісне львівське скляне склепіння над пероном було подірявлене шрапнеллю і рушничними кулями (Гжицький, У світ.., 1960, 229); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах