Значення в інших словниках
-
подіти —
поді́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
подіти —
-іну, -інеш; наказ. сп. подінь; док., перех. 1》 Те саме, що діти II. 2》 Втратити щось, загубити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
подіти —
Запроторювати, запроторити, позапроторювати, засатарювати, засатарити, позасатарювати, ховати, заховувати, заховати, позаховувати, поховувати, поховати, сховувати, сховати, посховувати
Словник чужослів Павло Штепа
-
подіти —
де (куди́) діва́ти / ді́ти (поді́ти) себе́, зі сл. не зна́ти. Як уникнути нудьги, бездіяльності, відчуття тривоги, біди і т. ін. Не знаючи, де себе подіти, Вихор брів навмання гамірними вулицями (В.
Фразеологічний словник української мови
-
подіти —
ВИТРАЧА́ТИ (тратити час, сили тощо на що-небудь), ВИТРА́ЧУВАТИ, ВИКОРИСТО́ВУВАТИ, ВІДДАВА́ТИ, ДІВА́ТИ. — Док.: ви́тратити, ви́користати, відда́ти, ді́ти, поді́ти. Я не стану витрачати дорогоцінної крихти часу на зайве (Ю.
Словник синонімів української мови
-
подіти —
ПОДІ́ТИ, і́ну, і́неш; наказ. сп. поді́нь; док., перех. 1. Те саме, що ді́ти². Василь спершу не знав, де його [ножика] і подіти; то заховає у кишені, то подума: а що як випаде?...
Словник української мови в 11 томах
-
подіти —
Подіти, -діну, -неш гл. Дѣвать, запрятать. Що у вдови діти, да нігде їх подіти. Мет. 241. Або віддай їх кому... або де хоч подінь. Рудч. Ск. II. 68.
Словник української мови Грінченка