пожадати

ПОЖАДА́ТИ, а́ю, а́єш, кого, що, чого.

Док. до жада́ти 1, 2.

Не барячись хвилиноньки, пожадала собі [Галя] у чоботи вбратися (Марко Вовчок);

[Маруся:] Твоя мати оце приходила до нас, хвалилася і своїм горем, і твоїм лихом .. Думала, каже, що за багатим чоловіком добре їй буде, а вийшло – і ворогові б своєму не пожадала! (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. пожадати — пожада́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. пожадати — -аю, -аєш, перех., рідко. Док. до жадати 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пожадати — БАЖА́ТИ (висловлювати комусь побажання чого-небудь, мати якісь побажання стосовно когось), ЗИ́ЧИТИ, ЖАДА́ТИ, ЖИ́ЧИТИ діал.; ХОТІ́ТИ (мати якісь побажання щодо когось). — Док.: побажа́ти, пожада́ти рідше.  Словник синонімів української мови
4. пожадати — Пожада́ти, -да́ю, -да́єш кого, чого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. пожадати — ПОЖАДА́ТИ, а́ю, а́єш, перех., рідко. Док. до жада́ти 1, 2. Не барячись хвилиноньки, пожадала собі [Галя] у чоботи вбратися (Вовчок, І, 1955, 291); [Маруся:] Твоя мати оце приходила до нас, хвалилася і своїм горем, і твоїм лихом..  Словник української мови в 11 томах
6. пожадати — Пожада́ти, -да́ю, -єш гл. Сильно пожелать.  Словник української мови Грінченка