пожертий

ПОЖЕ́РТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до поже́рти.

Затопіть ви бандитів у крові за пожерті огнями гаї (В. Сосюра);

// поже́рто, безос. пред.

– Так і полискуються [лани і перелоги] на сонці тими пересохлими кістками людськими, з котрих хижою птицею й звіром біле тіло козацькеє давно вже пожерто (Д. Мордовець).

Значення в інших словниках

1. пожертий — поже́ртий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пожертий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пожерти. || пожерто, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пожертий — ПОЖЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поже́рти. Затопіть ви бандитів у крові за пожерті огнями гаї (Сос., II, 1958, 448); // поже́рто, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах