позавірчуваний

ПОЗАВІ́РЧУВАНИЙ, а, е, діал.

Дієпр. пас. до позаві́рчувати.

Вони були позавірчувані в шуби, в бурнуси (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. позавірчуваний — позаві́рчуваний дієприкметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. позавірчуваний — -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до позавірчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позавірчуваний — ПОЗАВІ́РЧУВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до позаві́рчувати. Вони були позавірчувані в шуби, в бурнуси (Н.-Лев., II, 1956, 70).  Словник української мови в 11 томах