Великий тлумачний словник сучасної мови

позавірчуваний

позаві́рчуваний

-а, -е, діал.

Дієприкм. пас. мин. ч. до позавірчувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. позавірчуваний — позаві́рчуваний дієприкметник діал.  Орфографічний словник української мови
  2. позавірчуваний — ПОЗАВІ́РЧУВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. до позаві́рчувати. Вони були позавірчувані в шуби, в бурнуси (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  3. позавірчуваний — ПОЗАВІ́РЧУВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до позаві́рчувати. Вони були позавірчувані в шуби, в бурнуси (Н.-Лев., II, 1956, 70).  Словник української мови в 11 томах