позадирати
ПОЗАДИРА́ТИ, а́ємо, а́єте, док., що.
Піднести, підняти вгору що-небудь у великій кількості.
Усі ж то позадирали голови і дивляться, як пан Забрьоха, мов птах який заморський, летить попід небесами (Г. Квітка-Основ'яненко);
Позадиравши хвости, бігли корови й телята (П. Козланюк);
// Відгорнути, заломити вгору краї або частини чого-небудь (покрівлі, одягу і т. ін.).
– Зараз повикидайте мені груші з пазух, бо я нарву кропиви та позадираю вам спіднички та дам таких груш, що ви не потрапите, кудою втікати (І. Нечуй-Левицький).
◇ (1) Позадира́ти го́лови – те саме, що Задира́ти / заде́рти го́лову (про всіх або багатьох).
Козацька старшина .. позадирала тепер голови вгору (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)