позадирати

ПОЗАДИРА́ТИ, а́ємо, а́єте, док., перех. Піднести, підняти вгору що-небудь у великій кількості.

Усі ж то позадирали голови і дивляться, як пан Забрьоха, мов птах який заморський, летить попід небесами (Кв.-Осн., II, 1956, 201);

Позадиравши хвости, бігли корови й телята (Козл., Пов. і опов., 1949, 121);

// Відгорнути, заломити вгору краї або частини чого-небудь (покрівлі, одягу і т. ін.).

— Зараз повикидайте мені груші з пазух, бо я нарву кропиви та позадираю вам спіднички та дам таких груш, що ви не потрапите, кудою втікати (Н.-Лев., II, 1956, 377).

◊ Позадира́ти носи́ (го́лови) — те саме, що Заде́рти (задра́ти) но́са (ніс, ки́рпу, го́лову) (про всіх або багатьох) ( див. задирати¹).

Козацька старшина.. позадирала тепер голови вгору (Мирний, І, 1949, 182).

Значення в інших словниках

1. позадирати — позадира́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позадирати — -аємо, -аєте, док., перех. Піднести, підняти вгору що-небудь у великій кількості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позадирати — ПОЗАДИРА́ТИ, а́ємо, а́єте, док., що. Піднести, підняти вгору що-небудь у великій кількості. Усі ж то позадирали голови і дивляться, як пан Забрьоха, мов птах який заморський, летить попід небесами (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. позадирати — Позадира́ти, -ра́ю, -єш гл. Задрать, поднять вверхъ (во множ.). Позадирали ноги.  Словник української мови Грінченка