позакачувати

ПОЗАКА́ЧУВАТИ, ую, уєш, док.

1. що. Закачати (рукави, холоші і т. ін.).

Василина приступила до столу, позакачувала рукави і почала наливати чай (І. Нечуй-Левицький).

2. що. Наповнити що-небудь повітрям, рідиною тощо за допомогою насоса або іншого приладу (про все або багато чого-небудь).

Позакачували нафту в трюми.

3. тільки 3 ос., одн., перев. безос., розм. Ви́кликати запаморочення, нудоту у всіх або багатьох (хитавицею на нерівній дорозі, на хвилях).

Дітей позакачувало в автобусі.

Значення в інших словниках

1. позакачувати — позака́чувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позакачувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Закачати (рукави, холоші і т. ін.). 2》 тільки 3 ос., одн., перев. безос. Викликати запаморочення, нудоту в усіх чи багатьох (качкою на нерівній дорозі, на хвилях). 3》 тех. Позаповнювати помпуванням газами, рідинами, сипкими матеріалами резервуари, балони тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позакачувати — ПОЗАКА́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Закачати (рукави, холоші і т. ін.). Василина приступила до столу, позакачувала рукави і почала наливати чай (Н.-Лев., II, 1956, 64). 2. тільки 3 ос., одн., перев. безос.  Словник української мови в 11 томах
4. позакачувати — Позакачувати, -чую, -єш гл. Засучить (во множествѣ). Позакачувавши рукава в сорочці. Кв.  Словник української мови Грінченка