позакачувати

позака́чувати

-ую, -уєш, док., перех.

1》 Закачати (рукави, холоші і т. ін.).

2》 тільки 3 ос., одн., перев. безос. Викликати запаморочення, нудоту в усіх чи багатьох (качкою на нерівній дорозі, на хвилях).

3》 тех. Позаповнювати помпуванням газами, рідинами, сипкими матеріалами резервуари, балони тощо.

Значення в інших словниках

1. позакачувати — позака́чувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позакачувати — ПОЗАКА́ЧУВАТИ, ую, уєш, док. 1. що. Закачати (рукави, холоші і т. ін.). Василина приступила до столу, позакачувала рукави і почала наливати чай (І. Нечуй-Левицький). 2. що.  Словник української мови у 20 томах
3. позакачувати — ПОЗАКА́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Закачати (рукави, холоші і т. ін.). Василина приступила до столу, позакачувала рукави і почала наливати чай (Н.-Лев., II, 1956, 64). 2. тільки 3 ос., одн., перев. безос.  Словник української мови в 11 томах
4. позакачувати — Позакачувати, -чую, -єш гл. Засучить (во множествѣ). Позакачувавши рукава в сорочці. Кв.  Словник української мови Грінченка