позаквітчувати
ПОЗАКВІ́ТЧУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що.
Прикрасити квітами, зіллям (всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь).
Дівчата кинулись до куща, одломили по маленькій гілці червоної калини з зеленим листям і позаквітчували собі голови (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)