позаквітчувати
ПОЗАКВІ́ТЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Заквітчати всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.
Дівчата кинулись до куща, одломили по маленькій гілці червоної калини з зеленим листям і позаквітчували собі голови (Н.-Лев., II, 1956, 173).
Словник української мови (СУМ-11)