позакликати

ПОЗАКЛИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого.

Попросити всіх або багатьох зайти кудись, в якесь приміщення; позазивати (у 2 знач.).

[Рябина:] Гей, присяжний! Іди-но позакликай сюда [сюди] з коршми [корчми] господарів, які там є! (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. позакликати — позаклика́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позакликати — -аю, -аєш, док., перех. Закликати всіх чи багатьох. Позакликати гостей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позакликати — ПОЗАКЛИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Закли́кати всіх або багатьох. [Рябина:] Гей, присяжний! Іди-но позакликай сюда [сюди] з коршми [корчми] господарів, які там є! (Фр., IX, 1952, 50).  Словник української мови в 11 томах
4. позакликати — Позаклика́ти, -ка́ю, -єш гл. Зазвать; позвать (многихъ).  Словник української мови Грінченка