позакручуваний
ПОЗАКРУ́ЧУВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до позакру́чувати.
Біля дверей два здоровенні вузлища лежать, в рядна позакручувані (Григорій Тютюнник);
Ястшембський, .. з русявими завитими кучерями, з вусами, позакручуваними в кільця, не оступався од панни Броніслави ні на ступінь (І. Нечуй-Левицький).
2. у знач. прикм. Який має вигляд спіралі.
Дівчинка .. тягла за собою на віз кілька .. довгих лозин [винограду] з делікатним лапатим листом та позакручуваними тоненькими вусиками (М. Коцюбинський);
Невістці Маріоли буде вже добре понад сорок, але кучері в неї ще чорні та позакручувані (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)