позакручуваний
ПОЗАКРУ́ЧУВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до позакру́чувати.
Біля дверей два здоровенні вузлища лежать, в рядна позакручувані (Тют., Вир, 1964, 168);
Ястшембський, .. з русявими завитими кучерями, з вусами, позакручуваними в кільця, не оступався од панни Броніслави ні на ступінь (Н.-Лев., II, 1956, 77).
2. у знач. прикм. Який має вигляд спіралі.
Дівчинка.. тягла за собою на віз кілька.. довгих лозин [винограду] з делікатним лапатим листом та позакручуваними тоненькими вусиками (Коцюб., І, 1955, 192);
Невістці Маріоли буде вже добре понад сорок, але кучері в неї ще чорні та позакручувані (Вільде, Сестри.., 1958, 322).
Словник української мови (СУМ-11)