позамазувати
ПОЗАМА́ЗУВАТИ, ую, уєш, док., що.
1. Замазати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.
– Такі хати виробляють у нас на радянському заводі. Тут усе злагоджено загодя так, що треба тільки скласти, дещо позамазувати – і все... Тут і піч, і вікна, й двері... (О. Копиленко);
Покликала [Галочка] зараз наньмичку [наймичку] і звеліла усю ту глину на печі, що поколупалася, стерти та новою позамазувати (Г. Квітка-Основ'яненко).
2. Забруднити все або багато чого-небудь, у багатьох місцях.
– Сховайте [книжки] десь добре, на самісіньке дно в скрині, щоб не позамазували їх руками всякі нечепурні читальники та читальниці (І. Нечуй-Левицький).
◇ (1) Позама́зувати роти́ кому – те саме, що Зама́зувати / зама́зати рот (ро́та) (всім або багатьом) (див. зама́зувати).
Хай собі довгі язики що хочуть говорять: ротів людям не позамазуєш (Панас Мирний);
(2) Роти́ позама́зувати (д) див. затуля́ти.
Словник української мови (СУМ-20)