позамазувати

ПОЗАМА́ЗУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Замазати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.

— Такі хати виробляють у нас на радянському заводі. Тут усе злагоджено загодя так, що треба тільки скласти, дещо позамазувати — і все… Тут і піч, і вікна, й двері… (Коп., Хата хлопчика.., 1957, 14);

Покликала [Галочка] зараз наньмичку [наймичку] і звеліла усю ту глину на печі, що поколупалася, стерти та новою позамазувати (Кв.-Осн., II, 1956, 319).

◊ Позама́зувати роти́ кому — те саме, що Зама́зати ро́та (всім або багатьом) ( див. зама́зувати).

Хай собі довгі язики що хочуть говорять: ротів людям не позамазуєш (Мирний, IV, 1955, 296).

2. Забруднити все або багато чого-небудь, у багатьох місцях.

— Сховайте [книжки] десь добре, на самісіньке дно в скрині, щоб не позамазували їх руками всякі нечепурні читальники та читальниці (Н.-Лев., IV, 1956, 339).

Значення в інших словниках

1. позамазувати — позама́зувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позамазувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Замазати все чи багато чого-небудь, скрізь, або в багатьох місцях. 2》 Забруднити все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позамазувати — ПОЗАМА́ЗУВАТИ, ую, уєш, док., що. 1. Замазати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. – Такі хати виробляють у нас на радянському заводі. Тут усе злагоджено загодя так, що треба тільки скласти, дещо позамазувати – і все...  Словник української мови у 20 томах
4. позамазувати — затуля́ти (закрива́ти, замика́ти, затика́ти і т. ін.) / затули́ти (закри́ти, замкну́ти, заткну́ти і т. ін.) рот (ро́та, уста́, грубо пе́льку і т. ін.). 1. Замовкати, мовчати.  Фразеологічний словник української мови
5. позамазувати — Позамазувати, -зую, -єш гл. Замазать (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка