позамиканий

ПОЗАМИ́КАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до позамика́ти.

Знали тільки [люди], що в його все було на запорі – позапиране, позамикане... (Панас Мирний);

По вулицях – мертва порожнеча: ятки і крамниці позамикані, вікна і двері позабивані дошками (С. Васильченко);

Та не по лісі горе ходить – Людей мордує лихоліття: Скрізь позамикані заводи, Усюди повне безробіття... (М. М. Тарновський).

Значення в інших словниках

1. позамиканий — позами́каний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. позамиканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позамикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позамиканий — ПОЗАМИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позамика́ти. По вулицях — мертва порожнеча: ятки і крамниці позамикані, вікна і двері позабивані дошками (Вас., Опов.  Словник української мови в 11 томах