позамиканий

ПОЗАМИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позамика́ти.

По вулицях — мертва порожнеча: ятки і крамниці позамикані, вікна і двері позабивані дошками (Вас., Опов., 1947, 45);

Та не по лісі горе ходить — Людей мордує лихоліття: Скрізь позамикані заводи, Усюди повне безробіття… (Тарн., З дал. дороги, 1961, 310);

Знали тільки [люди], що в його все було на запорі — позапиране, позамикане… (Мирний, І, 1949, 238).

Значення в інших словниках

1. позамиканий — позами́каний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. позамиканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позамикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позамиканий — ПОЗАМИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позамика́ти. Знали тільки [люди], що в його все було на запорі – позапиране, позамикане... (Панас Мирний); По вулицях – мертва порожнеча: ятки і крамниці позамикані, вікна і двері позабивані дошками (С.  Словник української мови у 20 томах