позамордовувати
ПОЗАМОРДО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., кого.
1. Катуванням, тортурами довести всіх або багатьох до смерті, загибелі; закатувати всіх або багатьох; позамучувати (у 1 знач.).
Фашисти позамордовували підпільників (з газ.).
2. Усім або багатьом завдати мук, фізичних або моральних страждань; стати причиною, джерелом страждань усіх або багатьох; позамучувати (у 2 знач.).
Новий начальник своїм прискіпуванням позамордовував підлеглих (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)