позапинаний
ПОЗАПИ́НАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до позапина́ти.
Шатро всередині було позапинане килимами (І. Нечуй-Левицький);
Тютюновий дим заволікав усе навколо, збільшуючи морок кімнати, до якої і без того ледве пробивалося світло із кількох цілих шибок, позабиваних дошками та позапинаних ганчір'ям вікон (Олесь Досвітній);
// позапи́нано, безос. пред.
В хаті світиться, вікна позапинано смугастими завісками (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)