позапинаний

ПОЗАПИ́НАНИЙ а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позапина́ти.

Шатро всередині було позапинане килимами (Н.-Лев., III, 1956, 275);

Тютюновий дим заволікав усе навколо, збільшуючи морок кімнати, до якої і без того ледве пробивалося світло із кількох цілих шибок, позабиваних дошками та позапинаних ганчір’ям вікон (Досв., Вибр., 1959, 174);

// позапи́нано, безос. присудк. сл.

В хаті світиться, вікна позапинано смугастими завісками (Ле, Історія радості, 1947, 314).

Значення в інших словниках

1. позапинаний — позапи́наний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. позапинаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позапинати. || позапинано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позапинаний — ПОЗАПИ́НАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позапина́ти. Шатро всередині було позапинане килимами (І. Нечуй-Левицький); Тютюновий дим заволікав усе навколо, збільшуючи морок кімнати, до якої і без того ледве пробивалося світло із кількох цілих шибок...  Словник української мови у 20 томах