позариватися
ПОЗАРИВА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док.
Заритися (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь).
Позаривались в мул, на дні річок і боліт, жаби (О. Копиленко);
Жура хотів посадовити когось з хлопців у кабіну, але ті вже повскакували в кузов і замахали звідти руками: – І не думайте! Ми позариваємось, тут солома є (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)