позаробочий —
позаробо́чий прикметник
Орфографічний словник української мови
позаробочий —
-а, -е. 1》 Який не зв'язаний із суспільно необхідною працею на виробництві. 2》 Який відбувається, виконується, виготовляється після робочої зміни, у позаурочний час.
Великий тлумачний словник сучасної мови
позаробочий —
ПОЗАРОБО́ЧИЙ, а, е: Позаробо́чий час — не зв’язаний з робочим днем, вільний від роботи час. З переходом на семигодинний робочий день позаробочий час трудящих становить близько 80 — 85 процентів загальнотижневого бюджету особистого часу (Ком. Укр., 6, 1961, 55).
Словник української мови в 11 томах