позаробочий

позаробо́чий

-а, -е.

1》 Який не зв'язаний із суспільно необхідною працею на виробництві.

2》 Який відбувається, виконується, виготовляється після робочої зміни, у позаурочний час.

Значення в інших словниках

1. позаробочий — позаробо́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. позаробочий — ПОЗАРОБО́ЧИЙ, а, е: Позаробо́чий час див. час.  Словник української мови у 20 томах
3. позаробочий — ПОЗАРОБО́ЧИЙ, а, е: Позаробо́чий час — не зв’язаний з робочим днем, вільний від роботи час. З переходом на семигодинний робочий день позаробочий час трудящих становить близько 80 — 85 процентів загальнотижневого бюджету особистого часу (Ком. Укр., 6, 1961, 55).  Словник української мови в 11 томах