позатікати
ПОЗАТІКА́ТИ, а́є, док.
1. Підмокнути (про все або багато чого-небудь).
Погано стіжки складені, позатікали (Сл. Б. Грінченка).
2. Потрапити, проникнути куди-небудь (скрізь або в багатьох місцях) (про рідину).
Розчином змазують поверхню виробу так, щоб він [розчин] позатікав у отвори (з навч. літ.).
3. Про тіло або його частини – втратити чутливість; затерпнути (про все або більшу частину).
Позатікали руки й ноги.
Словник української мови (СУМ-20)