Словник української мови в 11 томах

позатікати

ПОЗАТІКА́ТИ, а́є, док.

1. Підмокнути (про все або багато чого-небудь).

Погано стіжки складені, позатікали (Сл. Гр.).

2. Потрапити, проникнути куди-небудь (скрізь або в багатьох місцях) (про рідину).

Розчином змазують поверхню виробу так, щоб він [розчин] позатікав у отвори (Стол.-буд. справа, 1957, 52).

3. Затекти (про руки, ноги).

Позатікали руки й ноги.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. позатікати — позатіка́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. позатікати — -ає, док. 1》 Підмокнути (про все чи багато чого-небудь). 2》 Потрапити, проникнути куди-небудь (скрізь або в багатьох місцях) (про рідину). 3》 Затекти (про руки, ноги).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позатікати — ПОЗАТІКА́ТИ, а́є, док. 1. Підмокнути (про все або багато чого-небудь). Погано стіжки складені, позатікали (Сл. Б. Грінченка). 2. Потрапити, проникнути куди-небудь (скрізь або в багатьох місцях) (про рідину).  Словник української мови у 20 томах
  4. позатікати — Позатікати, -каємо, -єте гл. Затечь (во множествѣ). Погано стіжки складені, позатікали. Харьк. у.  Словник української мови Грінченка