позатікати
ПОЗАТІКА́ТИ, а́є, док.
1. Підмокнути (про все або багато чого-небудь).
Погано стіжки складені, позатікали (Сл. Гр.).
2. Потрапити, проникнути куди-небудь (скрізь або в багатьох місцях) (про рідину).
Розчином змазують поверхню виробу так, щоб він [розчин] позатікав у отвори (Стол.-буд. справа, 1957, 52).
3. Затекти (про руки, ноги).
Позатікали руки й ноги.
Словник української мови (СУМ-11)