позашлюбний
ПОЗАШЛЮ́БНИЙ, а, е.
1. Який існує, відбувається, народжений і т. ін. поза шлюбом; нешлюбний.
В дні бурхливо прожитої молодості він найбільше боявся зганьбити себе позашлюбними дітьми (М. Стельмах).
2. Не пов'язаний з паруванням.
В позашлюбний період самців [тритонів] можна відрізнити від самок, порівнюючи відносну довжину кінцівок (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)