позашлюбний

ПОЗАШЛЮ́БНИЙ, а, е.

1. Який існує, відбувається, народжений і т. ін. поза шлюбом.

В дні бурхливо прожитої молодості він найбільше боявся зганьбити себе позашлюбними дітьми (Стельмах, І, 1962, 398).

2. Не пов’язаний з паруванням.

В позашлюбний період самців [тритонів] можна відрізнити від самок, порівнюючи відносну довжину кінцівок (Визначник земноводних.., 1955, 26).

Значення в інших словниках

1. позашлюбний — (народжений поза шлюбом) незаконний, незаконнонароджений, розм. бічний.  Словник синонімів Полюги
2. позашлюбний — позашлю́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. позашлюбний — (син) нешлюбний прижитий, з. безкоровайний, прижитний, кн. незаконнонароджений, незаконний, ок. незаконнородний; п! БЕЗБАТЧЕНКО.  Словник синонімів Караванського
4. позашлюбний — -а, -е. 1》 Який існує, відбувається, народжений і т. ін. поза шлюбом. Позашлюбний зв'язок — сексуальні стосунки, в які без примусу вступають люди, що не одружені між собою. 2》 Не пов'язаний з паруванням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. позашлюбний — ПОЗАШЛЮ́БНИЙ, а, е. 1. Який існує, відбувається, народжений і т. ін. поза шлюбом; нешлюбний. В дні бурхливо прожитої молодості він найбільше боявся зганьбити себе позашлюбними дітьми (М. Стельмах). 2. Не пов'язаний з паруванням.  Словник української мови у 20 томах
6. позашлюбний — ПОЗАШЛЮ́БНИЙ (народжений поза шлюбом), НЕШЛЮ́БНИЙ, НЕЗАКО́ННИЙ розм., НЕЗАКОННОНАРО́ДЖЕНИЙ розм., ПРИБЛУ́ДНИЙ розм., БІЧНИ́Й заст. В дні бурхливо прожитої молодості він найбільше боявся зганьбити себе позашлюбними дітьми (М.  Словник синонімів української мови