позбиватися
ПОЗБИВА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док.
Збитися докупи (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь).
За роки війни стійбище розруйнувалося, перетворилося в пустирище.., тільки й зосталися купи глини та рештки плетених загорож, під якими позбивалися, тулячись один до одного, Яреськові однополчани (О. Гончар);
Дружина землякова .. помогла Насті змить голову, бо коси в неї аж позбивалися (М. Олійник).
◇ Збива́тися / зби́тися (позбива́тися) в ку́пку (в ку́пки́) див. збива́тися;
(1) З ніг позбива́тися – дуже втомитися (про всіх або багатьох).
Просто всі службовці з ніг позбивались. А він ходить та підганяє (В. Еллан-Блакитний).
Словник української мови (СУМ-20)