позбиватися

ПОЗБИВА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. Збитися докупи (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь).

За роки війни стійбище розруйнувалося, перетворилося в пустирище.., тільки й зосталися купи глини та рештки плетених загорож, під якими позбивалися, тулячись один до одного, Яреськові однополчани (Гончар, II, 1959, 420);

Дружина землякова.. помогла Насті змить голову, бо коси в неї аж позбивалися (М. Ол., Чуєш.., 1959, 10).

◊ З ніг позбива́тися — дуже втомитися (про всіх або багатьох).

Просто всі службовці з ніг позбивались. А він ходить та підганяє (Еллан, II, 1958, 19);

Позбива́тися в ку́пку (в ку́пки) див. ку́пка.

Значення в інших словниках

1. позбиватися — позбива́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позбиватися — -аємося, -аєтеся, док. Збитися докупи (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позбиватися — ПОЗБИВА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. Збитися докупи (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). За роки війни стійбище розруйнувалося, перетворилося в пустирище..  Словник української мови у 20 томах
4. позбиватися — Позбива́тися, -ва́ємося, -єтеся гл. Сбиться, спутаться (о волосахъ). А як пішла до свекрухи, то й набралась муки: позбивались мої кудрі в горох'яні струки. Грин. III. 301.  Словник української мови Грінченка