позвішуватися
ПОЗВІ́ШУВАТИСЯ, ується, док.
1. Звіситися (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох).
Густе гілля горіхів позвішувалось, як хмара (І. Нечуй-Левицький).
2. над чим. Виступити над чимсь, нависнути (про все або багато чого-небудь; скрізь або в багатьох місцях).
Над тим яром, на гострих, як ребра, верхах гори позвішувалось зелене дерево, так як часом замети снігу звішуються над стріхою (І. Нечуй-Левицький).
3. Низько нахилитися, перегнувшись через що-небудь (про всіх або багатьох).
Словник української мови (СУМ-20)