поздоровіти

ПОЗДОРОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

Стати більш здоровим; поздоровшати.

Добре Парасочці, не лихо і Оришці: то була молода та здорова, а то ще поздоровіла (Панас Мирний);

– Я собі розрахував, що на тебе не жаль видати [гроші], бо як поздоровієш, то ти все відробиш (Л. Мартович);

Незабаром у селі почали говорити, що Михайло Синичка приїхав до “краю” помирати, а його тепер ані колом не вб'єш – так поздоровів (М. Томчаній).

Значення в інших словниках

1. поздоровіти — поздорові́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поздоровіти — -ію, -ієш, док. Те саме, що поздоровшати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поздоровіти — ЗДОРО́ВШАТИ (ставати більш здоровим), МІЦНІ́ТИ, МІЦНІ́ШАТИ, ЗДОРОВІ́ШАТИ розм., ЗДОРОВІ́ТИ розм., КРІ́ПНУТИ розм., ДУ́ЖЧАТИ розм., ПІДДУ́ЖУВАТИ розм.; ОЗДОРО́ВЛЮВАТИСЯ, ОЗДОРОВЛЯ́ТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
4. поздоровіти — ПОЗДОРОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Те саме, що поздоро́вшати. Добре Парасочці, не лихо і Оришці: то була молода та здорова, а то ще поздоровіла (Мирний, IV, 1955, 31); — Я собі розрахував, що на тебе не жаль видати [гроші], бо як поздоровієш...  Словник української мови в 11 томах
5. поздоровіти — Поздоровіти, -вію, -єш гл. Сдѣлаться здоровымъ, выздоровѣть. Бив мене чоловік, кости поломив, а я лягла, полежала, встала, ззіла, вола, кабана... і допіро поздоровіла. Чуб. V. 1140. Жінка попова поздоровіла. Драг. 63.  Словник української мови Грінченка