поземний

ПОЗЕ́МНИЙ, а, е, розм.

1. Те саме, що горизонта́льний.

У народному житлі ХVІІ-ХІХ ст. і дерев'яних церквах XVII –XVIII ст. чітко простежується єдність у співвідношенні основних елементів будови, як у поземних вимірах, так і у вертикальних (з наук. літ.);

У просторій кімнаті панував дивний хаос світла й тіні. Майже поземні промені вечірнього сонця виривали з півсутіні строго окреслені смуги, і знайомі предмети .. втрачали свої звичні форми (В. Собко);

На весняному сонці опівдні підтає сніг, і коли вітер шалено мчить понад степом, – не рине він разом із вітром поземним потоком, а мирно лежить на землі (З. Тулуб).

2. рідко. Те саме, що земни́й 2.

Як води гомінкі, котилися нові хвилі народних повстань на панів – весна гуркотіла грізною поземною силою (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. поземний — Позе́мний: — горизонтальний [20]  Словник з творів Івана Франка
2. поземний — позе́мний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
3. поземний — Горизонтальний; (потік) |по|надземний; (політ) поприземний, а. бриючий  Словник синонімів Караванського
4. поземний — -а, -е, розм. 1》 Те саме, що горизонтальний. 2》 рідко. Те саме, що земний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. поземний — ГОРИЗОНТА́ЛЬНИЙ (спрямований паралельно до лінії горизонту), ПОЗЕ́МНИЙ розм., ПОЗЕ́МИЙ розм. Михайло Соя з бригадою кінчав відбудовувати головний стовбур, а інші вели горизонтальні виробки (Д.  Словник синонімів української мови
6. поземний — Позе́мний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. поземний — ПОЗЕ́МНИЙ, а, е, розм. 1. Те саме, що горизонта́льний. У народному житлі ХVІІ-ХІХ ст. і дерев’яних церквах XVII-XVIII ст. чітко простежується єдність у співвідношенні основних елементів будови, як у поземних вимірах, так і у вертикальних (Нар. тв. та етн.  Словник української мови в 11 томах
8. поземний — Поземний, -а, -е Горизонтальный. Желех.  Словник української мови Грінченка