поземний
ПОЗЕ́МНИЙ, а, е, розм.
1. Те саме, що горизонта́льний.
У народному житлі ХVІІ-ХІХ ст. і дерев'яних церквах XVII –XVIII ст. чітко простежується єдність у співвідношенні основних елементів будови, як у поземних вимірах, так і у вертикальних (з наук. літ.);
У просторій кімнаті панував дивний хаос світла й тіні. Майже поземні промені вечірнього сонця виривали з півсутіні строго окреслені смуги, і знайомі предмети .. втрачали свої звичні форми (В. Собко);
На весняному сонці опівдні підтає сніг, і коли вітер шалено мчить понад степом, – не рине він разом із вітром поземним потоком, а мирно лежить на землі (З. Тулуб).
2. рідко. Те саме, що земни́й 2.
Як води гомінкі, котилися нові хвилі народних повстань на панів – весна гуркотіла грізною поземною силою (Іван Ле).
Значення в інших словниках
- поземний — Позе́мний: — горизонтальний [20] Словник з творів Івана Франка
- поземний — позе́мний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- поземний — Горизонтальний; (потік) |по|надземний; (політ) поприземний, а. бриючий Словник синонімів Караванського
- поземний — -а, -е, розм. 1》 Те саме, що горизонтальний. 2》 рідко. Те саме, що земний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- поземний — ГОРИЗОНТА́ЛЬНИЙ (спрямований паралельно до лінії горизонту), ПОЗЕ́МНИЙ розм., ПОЗЕ́МИЙ розм. Михайло Соя з бригадою кінчав відбудовувати головний стовбур, а інші вели горизонтальні виробки (Д. Словник синонімів української мови
- поземний — Позе́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поземний — ПОЗЕ́МНИЙ, а, е, розм. 1. Те саме, що горизонта́льний. У народному житлі ХVІІ-ХІХ ст. і дерев’яних церквах XVII-XVIII ст. чітко простежується єдність у співвідношенні основних елементів будови, як у поземних вимірах, так і у вертикальних (Нар. тв. та етн. Словник української мови в 11 томах
- поземний — Поземний, -а, -е Горизонтальный. Желех. Словник української мови Грінченка