позирк
ПО́ЗИРК, у, ч., діал.
Погляд.
– Уся вона, кождий її рух, кожда рисочка, кожде слово, кождий позирк її очей – усе в неї було таке, що я від першої хвилі забув себе (І. Франко);
Зовсім призвичаївшись, одним позирком охопила [Надійка] всю перспективу цеху (В. Козаченко).
◇ (1) За пе́ршим по́зирком, діал. – одразу.
Пізнав [Зам'ятальський] мене за першим позирком і простягнув мені руку (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)