позиційний

ПОЗИЦІ́ЙНИЙ, а, е.

1. військ. Який ведеться на довгочасних бойових позиціях.

Почалась позиційна війна (М. Шеремет).

2. Стос. до позиції (у 5 знач.).

У своїй книзі Петров обґрунтував ряд принципів позиційної гри в шахи (з навч. літ.).

3. лінгв. Обумовлений місцем у слові (про звуки мови).

Звук а в українській мові (як і російській та ін.) є комбінаторний, або позиційний, варіант фонеми а (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. позиційний — позиці́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. позиційний — -а, -е. 1》 військ. Який ведеться на довгочасних бойових позиціях. 2》 Стос. до позиції (у 5 знач.). 3》 лінгв. Обумовлений місцем у слові (про звуки мови). Позиційна система числення мат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позиційний — позиці́йний пов’язаний з позицією; п-а війна – система ведення військових дій, в якій переважає малорухлива боротьба зі зміцнених і розвинутих углиб фортифікаційних споруд; ¤ п-а система – система числення, заснована на тому...  Словник іншомовних слів Мельничука
4. позиційний — Позиці́йний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. позиційний — ПОЗИЦІ́ЙНИЙ, а, е. 1. військ. Який ведеться на довгочасних бойових позиціях. Почалась позиційна війна (Шер., В партиз. загонах, 1947, 55). 2. Стос. до позиції (у 5 знач.).  Словник української мови в 11 томах