позиційний

ПОЗИЦІ́ЙНИЙ, а, е.

1. військ. Який ведеться на довгочасних бойових позиціях.

Почалась позиційна війна (Шер., В партиз. загонах, 1947, 55).

2. Стос. до позиції (у 5 знач.).

У своїй книзі Петров обгрунтував ряд принципів позиційної гри, які лише через 50 років почали розроблятися шахістами Заходу (Перша книга шахіста, 1952, 7).

3. лінгв. Обумовлений місцем у слові (про звуки мови).

Звук а в українській мові (як і російській та ін.) є комбінаторний, або позиційний, варіант фонеми а (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 130).

Значення в інших словниках

1. позиційний — позиці́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. позиційний — -а, -е. 1》 військ. Який ведеться на довгочасних бойових позиціях. 2》 Стос. до позиції (у 5 знач.). 3》 лінгв. Обумовлений місцем у слові (про звуки мови). Позиційна система числення мат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позиційний — ПОЗИЦІ́ЙНИЙ, а, е. 1. військ. Який ведеться на довгочасних бойових позиціях. Почалась позиційна війна (М. Шеремет). 2. Стос. до позиції (у 5 знач.). У своїй книзі Петров обґрунтував ряд принципів позиційної гри в шахи (з навч. літ.). 3. лінгв.  Словник української мови у 20 томах
4. позиційний — позиці́йний пов’язаний з позицією; п-а війна – система ведення військових дій, в якій переважає малорухлива боротьба зі зміцнених і розвинутих углиб фортифікаційних споруд; ¤ п-а система – система числення, заснована на тому...  Словник іншомовних слів Мельничука
5. позиційний — Позиці́йний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)